Підписатися на RSS

Вас вітає завідувач дитячого навчального закладу "Вогник" -

Олена Єгорівна Старінцева

/Files/images/image.jpg

Олена Єгорівна обіймає посаду завідувача дитячого навчального закладу вже 27 років. Свої перші кроки в дитячому садку робила як вихователь старшої групи. Звісно, з тих пір промайнули роки. І ті перші діти вже давно стали дорослими фахівцями - економістами та юристами, менеджерами й вчителями, і навіть... артистами театру.

А зараз надамо слово самій Олені Єгорівні, яка з власного досвіду поділиться своїми думками про працю керівника дитячого закладу - про будні й свята, проблеми й радощі, труднощі й досягнення.


Щодня - і коли кружляє золоте листя, і коли падає пухнастий сніг, і коли розквітають весняні квіти - я йду до дитячого садка і зустрічаюся зі своїми колегами, чарівними дітьми-нашими вихованцями та з вами, шановні батьки. Завідувач ДНЗ - дуже складна та кропітка посада. Адже від кого залежить грамотна робота дитячого дошкільного закладу? Звісно, насамперед, від керівника. Справжній професіоналізм керівника - це вміння створити злагоджений колектив. Адже основа роботи керівника - це не керівництво, а, перш за все, подолання перешкод, які заважають колективу нормально працювати.
Дитячий садок не може бути схожим на школу чи на інші навчальні заклади, адже він - ДИТЯЧИЙ, він для дітей ДОШКІЛЬНОГО віку. І той, хто тут працює, має насамперед розуміти перспективи розвитку поки ще такої маленької людини.
Мої власні найяскравіші спогади про дошкільний заклад - це веселі ігри, захопливі заняття, урочисті свята. Особливо запам'яталися мої перші дні роботи в дошкільному закладі на посаді вихователя. Тоді мене переповнювало з одного боку, завищене почуття відповідальності за дитячі життя, з іншого боку - почуття тривоги, як мені вдасться цього досягти. Дуже доречною виявилася підтримка досвідчених колег. І до сьогодні я дуже люблю свою роботу: щодня чекаю від дітей та колег безлічі запитань. Знаю, що мене постійно оцінюють сотні очей - розумних, кмітливих, одним словом, ДИТЯЧИХ.
Сучасні діти дуже рухливі й активні. Вони допитливі й талановиті. Менш закомплексовані, ніж колись були ми, більш упевнені в своїх силах. Тож завідувач дитячого закладу повинен не лише сам прекрасно розуміти дітей, а навчати цьому вихователів та пильно стежити за їхньою педагогічною культурою.
Мої найулюбленіші свята - це два Нових роки - 1 січня та 1 вересня. 1 січня я переношуся машиною часу в дитинство та із завмиранням серця шукаю подарунки від Діда Мороза під святковою ялинкою. Мабуть, це свято назавжди залишиться для мене святом дитинства.
А 1 вересня - це День знань, день, що завжди сповнений нових мрій про майбутнє. Саме з 1 вересня у мене, як і в кожного педагога, розпочинається новий відрізок життєвого шляху довжиною в 1 рік. Фактично, це і є початок ще одного року мого життя.
Роки, проведені поряд з дітьми, линуть і линуть... Чи може бути щось краще в житті, ніж дивитися в допитливі дитячі очі, довірливо держачи в своїх руках тендітну дитячу долоньку? Бути причетною до процесу дорослішання дітей, впливаючи на їх розвиток і виховання, бачити, як на твоїх очах відбувається становлення людської особистості, - це і є сенс мого життя й моєї професійної діяльності.
Кiлькiсть переглядiв: 157

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.